У 1947 році за рішенням урядів СРСР, Польщі та Чехії сталася примусова депортація українців із традиційних місць проживання
Про це повідомляє Politeka.
Операцію «Вісла» з переселення українців було здійснено у 1947 році (початок – 29 березня) за рішенням партійного і державного керівництва СРСР, ПНР та ЧСР. Вона полягала у примусовій, із використанням військ (СРСР, ПНР, ЧСР), депортації українців з їхніх традиційних територій розселення, – Лемківщини, Надсяння, Підляшшя і Холмщини на північні і західні території Польщі, що до війни належали до складу Німеччини.
Усього близько 137-150 тисяч переміщено із 22 повітів, що належали до складу 3 воєводств, і розселено у 71 повіті 9 північно-західних воєводств.
Операція супроводжувалась масовим насильством щодо українців. Місцеві шовіністичні активісти за допомогою комуністичної влади Польщі не щадили навіть дітей і жінок.
357 бойових акцій провела оперативна група “Вісла” із квітня до липня 1947 року, у результаті чого було ліквідовано 1509 повстанців, знищено 1178 бункерів і криївок, заарештовано майже 2800 осіб із цивільної мережі ОУН і УПА в Закерзонні.
Урядовим декретом від 27 серпня 1949 року в Польщі українці були позбавлені права на господарства, з яких вони були виселені під час акції «Вісла» і на залишене там нерухоме майно.
Джерело: Варта
