Впливовість і здатність домовлятися українського політика Віктора Медведчука після двох років безуспішних спроб допомогли народному депутату України Вадиму Рабиновичу відвідати засудженого в РФ Миколу Карпюка. Що передав рідним і співвітчизникам Карпюк і про що вони з Рабиновичем говорили?
За словами Рабиновича, з питанням Миколи Карпюка він працює вже два роки.
«Величезні шанси є, величезні! Дякуємо тим, хто дав таку можливість. Тепер переходимо до наступного етапу. Дуже серйозно займається тобою Медведчук. Я сам не зміг пробитися. Я тобі чесно скажу: коли він підключився, зміг. Він 404 людини вже повернув, і він єдина людина з ким зараз розмовляють», – сказав Рабинович Карпюк.
Медведчук сьогодні єдиний місток між Україною і Росією, «які, на жаль, сьогодні не можуть розмовляти», повідомив Рабинович.
«А він місток хороший і надійний. Тому я приїхав до тебе, щоб ти це надію в серце поклав, по-перше. По-друге, ні в якому випадку не нервував», – попросив народний обранець.
Зі свого боку, Карпюк попросив передати свої настанови синові Тарасу, якому днями виповнилося 12 років, і дружині Олені.
«Вчора у сина був день народження, 12 років. Я вчора молився за них, я їм вчора відправив лист. Хай вони подивляться цей лист, я там йому деякі настанови, все-таки 12 років. Я навіть не представляю який він навіть із себе. Бо виїжджав був зовсім дитина …я на них молюсь. И для Олени передайте таке: «я вірю, що вона виховає із Тараса достойного мужчину. У цьому навіть не сумніваюся. Але якщо моя засідка тут затягнеться … на надто довгий строк… то я би не хотів, щоб вона позбавляла себе жіночого щастя. Вона вільна у своєму виборі, я вірю, що вона виховає, як би в неї не склалася дальше доля, мого сина, як це потрібно. І сину передайте … мужності йому і мужчиною хай виросте», — сказав Карпюк
Також Микола Карпюк розповів, що за 3,5 року в тюрмах не розривав зв’язки з інформаційним полем України і зараз почуває в ньому просто колосальний негатив. Звертаючись до українських журналістів, редакторів і всім людям, пов’язаним з інформаційною сферою, він закликав їх відмовитися від мови ненависті:
«Треба розуміти таку річ: ця інформація безслідно не проходить. Все починається із слова, спочатку було Слово, Слово було у Бога і Бог був Слово. І все ще постало, постало через нього, розумієте, те що відбувається спочатку йдеться слово, за ним іде енергетика і якщо вона позитивного плану, то її перспектива відкривається перед народом, перед суспільством, перед людьми — позитивна. А коли інформаційний план насичений негативом — це будуть природні катаклізми, це будуть суспільні катаклізми…»
«Так от, передайте співвітчизникам, що ненависть, агресія, злоба — не в характері, це не в архетипі українця. Архетип українця – це любов, добро, взаємоповага, повага до чужої думки. Українці завжди були толерантними у ставлені до інакомислячих. До цих витоків українці мають повернутися і на основі цієї любові запалити вогонь, великий вогонь віри. Віри у себе, у свою землю, у світле майбутнє. Тільки таким чином можна будувати державу. Людина приходить в цей світ, для того, щоб творити. Любов, добро, правда — це інструменти творчості. А ненависть, агресія, злоба — це інструменти руйнування», — застеріг Микола Карпюк.