Морський піхотинець 1-го батальйону Віктор Кардаш отримав тяжке поранення осколками міномета в зоні АТО і втратив ногу, однак це не заважає йому бути щасливим чоловіком і батьком

Кардаш продовжує жити повноцінним життям. Згодом після виписки з лікарні Віктор опанував нову професію і став протезистом. Взимку цього року у Кардаша і його дружини Ольги народився первісток, якого назвали Матвієм.

За словами Віктора, він дуже переживав щодо того, чи зможе впоратися з батьківськими обов’язками.

“Зрозумів, що я батько, відразу, коли дізнався про вагітність дружини. Спочатку переживав, чи впораюсь із батьківськими обов’язками, чи дам дитині належне виховання. Але щойно побачив сина, вмить відчув: впораюсь”,зізнається Кардаш.

При цьому пологи не обійшлися без пригод. За два тижні до пологів Ольга загубила свій паспорт, без якого батькам не мали права віддати дитину. На щастя, жінка встигла відновити документ.

“Чесно кажучи, тоді я теж перелякався. Звісно, пологи б у неї прийняли, але за законом дитину нам віддати не мали би права. Добре, що встигли відновити документ: Олі довелося бігати по кабінетах з величезним животом і набряками на ногах”, – згадує Віктор.

Кардаш також розповів про те, як влада дотримується обіцянок: чоловік уже всі інстанції оббігав, проте отримати обіцяну землю не зміг. “Я весь цей час оббиваю пороги інстанцій — усе дарма. Нещодавно дізнався, що переді мною позачергово отримав ділянку хлопець, який хоч і був в АТО, але отримав там лише контузію. Крім того, в його дружини, на відміну від моєї Олі, є трикімнатна квартира у Києві. Як їм можна віддавати перевагу, коли ми з дружиною більшу частину заробітку платимо за орендоване житло”, – скаржиться він.

Віктор був присутнім на пологах дружини. Він вважає, що це був один із найкращих моментів у його житті.

“Я не розумію, чому деякі чоловіки кажуть, що це страшно або огидно. Навпаки! Твоя кровиночка з’являється в тебе на очах, тобі одразу дають її на руки. У цю мить емоції просто зашкалюють! Я весь час тримав Олі голову, змочував потріскані пересохлі губи, заспокоював. Коли Матвійчик народився, його одразу далі мені на руки. Синочок почав смоктати свій палець. Це було неймовірно”, – згадує він.

Чоловік, який був морським піхотинцем, говорить, що у них це сімейна традиція. Кардаш не проти того, щоб син повторив його долю.

“Крім мене, у нас в родині ще двое «чорних беретів» – тесть та Олін брат. Ким стане син, коли виросте, не знаю. Але пелюшки йому про всяк випадок купуємо з малюночками якорів”, – говорить Віктор.

Кардаш говорить, що багато зусиль докладає до роботи центру протезування «Рух без обмежень», де він працює впродовж кількох років.

“Людей після ампутації там дуже швидко ставлять на ноги. Вони вдягають первинний протез вже за тиждень після операції, коли ще навіть шви не зняті. Пацієнтів навчають правильно сідати, ходити, вставати, пересідати з ліжка в інвалідний візок”, – пояснює Віктор.

До війни він був хореографом, тому найближчим часом планує повернутися до занять танцями.

Нагадаємо, жителька Німеччини вирішила назавжди переїхати до України, щоб продовжити справу свого батька.

Про зворушливу історію 93-річної Надії Косміаді на своїй сторінці в Facebook розповіла активістка Оксана Левкова. Вона виклала фотографію, на якій зображена Косміаді поруч із власним портретом.

Джерело: “Факти”