26 квітня 2019 року відбулася презентація Публічного звіту Голови Державної служби фінансового моніторингу України Ігоря Борисовича Черкаського про підсумки діяльності за 2018 рік
Якповідомляється на сайті Держфінмоніторингу, на початку свого виступу Голова Держфінмоніторингу зупинився на основних аспектах нормативно-правового забезпечення діяльності Служби, її структури та поінформував присутніх про головні функції Держфінмоніторингу щодо виявлення та блокування активів, які одержані злочинним шляхом чи пов’язані з фінансуванням тероризму.
Головою Служби було підкреслено, що ключовим результатом у 2018 році стала перемога у конкурсі «Найкраща справа Егмонтської Групи», результати якого оголосили у рамках проведення 25 пленарного засідання Егмонтської групи у м. Сідней (Австралія).
Справа, яку міжнародна спільнота визнала переможцем, стосувалась багатоступеневого та безпрецедентного за своєю складністю розслідування корупції та відмивання коштів колишніми високопосадовцями України, що увінчалось конфіскацією в дохід Держави близько 1,5 млрд дол. США.
Другою важливою подією у 2018 році стало схвалення у грудні цього року на засіданні Кабінету Міністрів України законопроекту «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», який був розроблений за участю Держфінмоніторингу з метою імплементації норм четвертої Директиви (ЄС) 2015/849 «Про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму» та норм Регламенту (ЄС) 2015/847 «Про інформацію, що супроводжує грошові перекази».
Даний законопроект 19.12.2018 зареєстровано у Верховній Раді України за № 9417.
Також, Ігор Черкаський зупинився на питанні співпраці між Держфінмоніторингом та підзвітними суб’єктами, відзначивши, що кількість повідомлень від усіх підзвітних суб’єктів протягом останніх п’яти років зросла з 1 мільйона до понад 10 мільйонів.
Відзначено проведену роботу підрозділу фінансової розвідки України в частині узагальнення типологічних досліджень. Зокрема, у звітному році Служба оприлюднила типологічне дослідження: «Ризики використання суб’єктів з непрозорою структурою власності у схемах відмивання кримінальних доходів», що спрямовано на вивчення питання приховування бенефіціарної власності у схемах відмивання кримінальних доходів. Це надзвичайно актуальна та чутлива тема, яку Держфінмоніторинг продовжує розвивати і в цьому році.
Водночас, Голова Держфінмоніторингу детально зупинився на роботі з підвищення ефективності взаємодії з правоохоронними та розвідувальними органами, до яких Держфінмоніторинг направляє відповідні узагальнені матеріали.
Він підкреслив, що у 2018 році до правоохоронних органів направлено 934 матеріалів. Так, у порівнянні з попереднім періодом у 2018 році кількість переданих Держфінмоніторингом до правоохоронних органів узагальнених матеріалів зросла на 31,2%.
У вказаних матеріалах сума фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією коштів, та з учиненням іншого злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, становить 347,4 млрд гривень.
Також відмітив, що в цілому з березня 2014 по грудень 2018 року до правоохоронних органів було надіслано 3599 узагальнених матеріалів.
Наступним важливим аспектом діяльності Держфінмоніторингу, який відмітив Ігор Борисович Черкаський, стало питання забезпечення координації учасників системи фінансового моніторингу.
Така координація, що ґрунтується на виконанні Стратегії розвитку системи фінансового моніторингу до 2020 року, відбувається як на інформаційному рівні, завдяки Єдиній державній інформаційній системі, так і шляхом діяльності Урядової Ради з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, а також співпраці з професійними об’єднаннями суб’єктів первинного фінансового моніторингу та громадськістю.
Голова Держфінмоніторингу також підкреслив, що у 2018 році продовжувалась модернізація ІТ системи Держфінмоніторингу.
Не оминув увагою Голова Служби такий важливий елемент роботи як методична допомога та співпраця з суб’єктами первинного фінансового моніторингу.
Ним було відзначено, що на базі Державного закладу післядипломної освіти «Академія фінансового моніторингу», що знаходиться у сфері управління Служби, лише у 2018 році пройшли навчання 1749 фахівців державного та приватного секторів.
Також, за підтримки Координатора проектів ОБСЄ в Україні у 2018 році було оприлюднено Термінологічний словник з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму, фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та корупції та Методику національної оцінки ризиків відмивання коштів та фінансування тероризму в Україні, що була розроблена з урахуванням міжнародних стандартів та пропозицій Комітету Ради Європи MONEYVAL.
Крім того, за сприяння Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (EUACI) було оприлюднено збірку основоположних міжнародних документів, які є основою для побудови та оцінки системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та методичні рекомендації для ріелторів у вигляді інфографіки.
Водночас, Ігор Борисович Черкаський звернув увагу, що у рамках підготовки до другого проведення Національної оцінки ризиків, Держфінмоніторингом презентовано Звіт за результатами секторальної оцінки ризиків використання ринку нерухомості для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом і фінансування тероризму. Головною метою проведення секторальної оцінки ризиків стало виявлення ступеню відповідності та ефективності законодавчих, методологічних та практичних заходів, які здійснюються в країні для захисту і уникнення (зменшення) загроз та вразливостей легалізації (відмивання) доходів на ринку нерухомого майна.
Така секторальна оцінка ризиків, на чому Ігор Черкаський акцентував увагу, має бути проведена кожним СДФМ та стане невід’ємною частиною майбутньої Національної оцінки ризиків, що буде проведена у поточному році.
Разом з тим, Голова Держфінмоніторингу відзначив значний обсяг роботи Держфінмоніторингу на міжнародному рівні. Служба співпрацює з багатьма міжнародними організаціями, зокрема з FATF, MONEYVAL, Егмонтською групою підрозділів фінансових розвідок та іншими. Наразі Держфінмоніторингом укладено 76 Меморандумів про взаєморозуміння з іноземними підрозділами фінансових розвідок. У 2018 році Служба здійснювала активний обмін фінансовою інформацією з іноземними підрозділами фінансових розвідок.
На завершення виступу Голова Держфінмоніторингу поінформував про плани на майбутнє в роботі Держфінмоніторингу. Так, важливим напрямком роботи буде продовження співпраці з комітетом MONEYVAL в рамках здійснення координаційних заходів з виконання національного Плану заходів по боротьбі з відмиванням коштів до 2019 року, а також Плану дій із впровадження рекомендацій Комітету MONEYVAL за наслідками оцінки України, результати виконання якого у липні делегація України буде представляти на Пленарному засіданні MONEYVAL у вигляді першого звіту-прогресу.
Після закінчення публічного звіту керівник Держфінмоніторингу зазначив, що Служба, як координуючий орган системи фінансового моніторингу, з метою досягнення ефективних результатів у своїй роботі, залишатиметься відкритою та забезпечить конструктивну співпрацю із державними регуляторами, правоохоронними органами, суб’єктами первинного фінансового моніторингу та особливо інститутами громадянського суспільства.
Окремо керівник Держфінмоніторингу подякував кожному працівнику Служби за внесок у досягнуті результати.
Із Звітом Державної служби фінансового моніторингу України за 2018 рік можна ознайомитись на офіційному веб-сайті Держфінмоніторингу у рубриці «Про Службу» – «Звіти про діяльність» – «2018».