Володимир Дмитрович Бондаренко — нардеп України II-IV, VI і VII скликань, екс-голова Київської міської державної адміністрації, активний бізнесмен на державницьких позиціях і звинувачений в створенні шахрайських схем.
Біографія
Володимир Дмитрович Бондаренко народився 4 грудня 1952 року в селі Охиньки Прилуцького району Чернігівської області.
Сім’я
Народився Володимир Бондаренко в родині звичайних робітників колгоспу. Мати: Марія Павлівна (1926-2011), батько: Дмитро Павлович (1927-1982). Брат — Віктор Бондаренко (1956 р.н.) — колишній член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, директор Департаменту атестації кадрів МОНмолодьспорту.
Дружина Володимира — Галина Степанівна Бондаренко (1951 р.н.), за освітою історик, працювала помічником нардепа України М. Поліщука.
Діти: Оксана (1976 р.н.), була співробітницею психологічної служби в компанії «Метро», і Ольга (1981г.р.), працювала в юридичній компанії «Салком».
Освіта
Після закінчення школи, в 1972 році Володимир Бондаренко вступив в педагогічне училище імені Івана Франка, по закінченню отримав кваліфікацію «вчитель праці».
У 1997 році отримав кваліфікацію «історик, викладач історії та суспільствознавства» в Київському державному університеті імені Т. Шевченка (КДУ).
У 2001 році закінчив юридичний факультет в КДУ ім. Шевченка, спеціальність «правознавство» — юрист.
У 2009 році Володимир захистив дисертацію в НАДУ при Президентові України, отримав кандидата наук з держуправління.
Кар’єра і бізнес
C 1976 по 1977 рік Володимир Дмитрович Бондаренко працював учителем в школі-восьмирічці, село Калинівка, Черкаська область. Пізніше пішов працювати в молодіжні і парторгани, де займався питаннями дітей та молоді.
З 1986 по 1990 рік обіймав крісло заступника голови, першого заступника голови Ленінської районної ради Києва. З 1990 по 1991 очолював виконком цієї райради.
З 1991 по 1992 рік був начальником квартирного управління, заступником голови Київської державної міської адміністрації (КМДА).
У 1992 році очолив відділ маркетингу компанії «Київнафтопродукт».
У 1996 році Володимир Бондаренко вперше став нардепом України (II скликання). Балотувався по Ленінградському округу в Києві, був висунутий виборцями. У парламенті увійшов до групи «Реформи», входив до комітету з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів.
З березня по липень 1996 року працював на посаді заступника міністра юстиції, керівника справами Мін’юсту.
На виборах в Раду в 1998 році Володимир знову стає народним депутатом України (III скликання), балотувався по київському округу. Увійшов до комітету ВРУ з питань промислової політики, в групу «Незалежності», пізніше до фракції ПРП «Реформи-центр».
З 1999 по 2012 рік був головою Київської міської організації партії «Реформи і порядок».
У 2002 році Бондаренко в третій раз проходить до Верховної Ради України (IV скликання). Балотувався від «Нашої України» по рідному київському округу. По 2005 рік був членом фракції «Наша Україна», після уповноваженим представником фракції «Реформи і порядок».
У період парламентських в 2002 році і президентських виборів у 2004 році керував київськими міськими штабами блоку «Наша Україна» і оппоблока кандидата Віктора Ющенка. Був активним учасником Помаранчевої революції.
2006 рік для Володимира став найменш продуктивним. Блок «Пора-ПРП», за списком якого він йшов до парламенту України, не пройшов до Верховної Ради — не подолав прохідний бар’єр. Спроба стати мером Києва також не була успішною для Володимира.
На тлі політичних провалів, Володимир все ж зміг стати депутатом Київської міської ради (пройшов за списками «Пора-ПРП»). В КМР Бондаренко увійшов до депутатської групи Віталія Кличка і став жорстким опозиціонером Леоніда Черновецького (тодішній міський голова).
Дострокові парламентські вибори в 2007 році були на руку Володимиру, і він пройшов до парламенту України VI скликання. Балотувався вже під іншими «прапорами» — партії Блоку Юлії Тимошенко, де зайняв №100 в партсписку. У Раді став членом комітету з питань бюджету.
У 2012 році Бондаренко стає народним депутатом України VII скликання. Балотувався від «Батьківщини» по київському округу. У Раді зайняв пост голови підкомітету з питань виборчого законодавства та об’єднань громадян.
В 2014 році приймав активну участь в Революції Гідності.
7 березня 2014 року Володимира очолив Київську міську державну адміністрацію. Раніше на посаді перебував Володимир Макеєнко. Бондаренко запевняв, що прийшов на посаду всього на два місяці, але отримавши посаду держсекретар відмовився здавати мандат. 13 травня 2014 року парламент достроково припинив депутатські повноваження Володимира Бондаренка.
На виборах Київського мера в травні 2014 року Володимир зайняв лише третє місце (набрав 7,95% голосів електорату).
25 червня 2014 року президент Петро Порошенко звільнив Володимира Бондаренка з посади голови КМДА. На цю посаду був призначений Віталій Кличко.
Володимир Бондаренко брав участь в дострокових парламентських виборах в 2014 році, балотувався по партсписку «Батьківщини» по одномандатному виборчому округу №219. Зайняв друге місце, поступившись мандатом представнику БПП Олександру Третьякову.
У 2015 році також балотувався на посаду мера Києва, але зайняв четверте місце (набрав 7,86% голосів виборців). Як результат, його новою ціллю стала міська рада. Володимир був обраний депутатом Київської міськради під №1 у списку «Батьківщини».
Компромат
Бізнес та махінації
Як стверджують різні джерела, Володимир Бондаренко — найяскравіший представник старої “політеліти”. Святошинський район Києва є його вотчиною ще з радянських часів (керував районом з 1986 по 1992 рік). Кажуть, що в ті смутні часи Бондаренко швидко підім’яв під себе місцевих підприємців і саме на ньому в значній мірі “тримався” ресторанний і базарний бізнес в районі.
Під час роботи начальником управління, а потім заступником голови КМДА у Бондаренка не склалися стосунки з мером Леонідом Черновецьким, в результаті чого у 1993 році Володимир Дмитрович написав заяву про звільнення за власним бажанням.
Як зазначають ЗМІ, паралельо з цим з 1992 по 1996 рік Бондаренко пропрацював у «Київнафтопродукт», де керував відділом маркетингу. «Київнафтопродукт» разом з ще кількома компаніями входили в концерн «Укрнафтопродукт». За допомогою схеми акції державного «Київнафтопродукт» були віддані за борги кіпрській компанії «Bevalo Investments Limited». Нібито до цих акцій мав відношення Бондаренко, на чому і зробив перший серйозний капітал.
Деякі ЗМІ зазначають, що Бондаренко, незважаючи на постійну роботу на держслужбі, займався бізнесом. Зокрема, він був засновником ряду товариств: ЗАТ «Актив», ЗАТ «Укзовнішпаливо», «Лінопласт», ТОВ «Анві». Дружину Бондаренка вважають засновником компаній ТОВ комерційний телевізійний центр «Купол», ТОВ «Каштан-оптіма», «Радіосистеми ЛТД». Донька Оксана Величко (Бондаренко) є засновником ТОВ оздоровчий табір «Лідер», який знаходиться у Пущі-Водиці, вул. Миколи Юнкерова, 16. Молодша донька Ольга має відношення до таких структур: ТОВ «Вега», ТОВ «Українські комунікаційні системи».
Декларація
Починаючи з 2011 року, Володимир Дмитрович Бондаренко не регулярно надає декларації про власний майновий та фінансовий стан. У декларації за 2018 рік він вказав таке нерухоме майно:
- 22 земельних ділянки, загальною площею 419 906 м2;
- дві квартири в Києві, площею 78,1 і 162,9 м2;
- гараж в Києві, площею 30 м2;
- садовий (дачний) будинок в селі Бузова, Києво-Святошинський район, Київська область, площею 195,2 м2;
- об’єкт незакінченого будівництва (гараж), площею 187 м2.
Цінного рухомого майна Володимир не задекларував.
Дохід Володимира Бондаренка за 2018 рік склав сто шістдесят вісім тисяч вісімсот шістдесят одна гривня. Дохід його сім’ї склав: чотириста двадцять вісім тисяч чотириста тридцять сім гривень.
Грошові активи Володимира складають:
- шістсот тисяч сімсот гривень готівкою;
- дві тисячі вісімсот доларів вкладень.
Грошові активи сім’ї Володимира складають триста п’ятнадцять тисяч гривень готівкою.
Посилання
Володимир Бондаренко є користувачем соціальної мережі Facebook. У нього понад 9 тисяч підписників. На своїй сторінці він активно ділиться новинами, цікавими фактами, фотографіями і особистою думкою.