Що змінилося в ЦВК за десять з лишком років, яка виборча система є найбільш доцільною для країни, чи можливо уникнути підкупу виборців та як взагалі треба проводити волевиявлення в умовах російської агресії, розповів гість Politeka Online Андрій Магера, колишній заступник голови ЦВК
Про найвизначніші моменти під час роботи в ЦВК
Вражень дуже багато, адже за ці 14 років довелося провести не одну виборчу кампанію. Було 3 президентських виборчих кампанії: 2004, 2010, 2014 року, а також 4 парламентських виборчих кампанії: 2006, 2007, 2012 та 2014 року. Я не беру до уваги проміжні вибори. В якихось ситуаціях вибори вдалося провести якомога якісніше для ЦВК та для країни загалом. Для прикладу – 2014 рік. Якщо б мені хтось перед цим сказав, що можливо провести вибори під час фактичних воєнних дій, я не повірив би. Як виявилося, ніколи не говори “ніколи”, ситуації бувають різні.
У той момент, коли проходили президентські вибори, Україні вкрай необхідно було легітимізувати державну владу, щоб у РФ не говорили, що тут начебто якийсь державний переворот, антиконституційне захоплення влади тощо.
Про порівняння виборів 2014 року і за десять років до того
Якщо говорити про 2014 рік, то легше було в тому сенсі, що політикум в Україні був консолідований у необхідності захисту національних інтересів України. Всі чудово розуміли, що хоч би хто переміг на президентських виборах, довкола цієї особи треба буде об’єднатися, що ми маємо справу з агресією РФ.
Плюси 2004 року в тому, що це був мирний період життя країни, попри різні політичні баталії, попри виходи за межі закону окремих штабів, кандидатів тощо. Майдан 2004 року був мирним, без кровопролиття. Але мали місце політичні пристрасті, електоральний розподіл голосів за принципом захід-схід крив у собі дуже велику небезпеку. Через десять років цей ризик реалізувався.
Як охарактеризувати діяльність ЦВК за ці роки
Більше було позитиву. Ті вибори, які проводила ЦВК, попри критику окремих експертів, було проведено якісно. Найбільш якісними виборчими процесами були парламентські кампанії 2006, 2007 року. Це не стільки заслуга штабів, кандидатів, самої ЦВК, скільки перевага пропорційної виборчої системи, яка не давала можливості здійснювати масований підкуп виборців, як це має місце в одномандатних виборчих округах. Тут немає економічної доцільності купувати окремо взятого виборця у величезному окрузі, де понад 35 млн осіб.
Яка виборча система є оптимальною
Якщо говорити про парламентські вибори, виходячи з тих обставин, які є, найбільш вдалим було б застосування чистої пропорційної виборчої системи з відкритими списками. Тобто з можливістю виборця не лише голосувати за окрему партію, а й віддавати преференцію кандидатам цієї політичної партії.
В умовах окупації та анексії окремих територій України з боку РФ обрати за наявності мажоритарної складової повний конституційний склад ВР України у кількості 450 народних депутатів не видається можливим.
За найоптимістичнішими прогнозами, якщо виборчий закон зараз не зміниться, то у жовтні 2019 року ми оберемо в кращому разі 423 народних депутати. Пропорційна виборча система дозволить обрати всіх 450. За умови пропорційної системи підкуп виборців стає економічно недоцільним, бо на нього треба витрачати значно більшу кількість грошей, ніж це має місце за умови одномандатних округів.
Чи можна уникнути підкупу
Має бути більш активна участь у процесі боротьби з підкупом на виборах із боку правоохоронних органів, судів тощо. Поклавши руку на серце, скажемо, що суспільство в Україні загалом десь толерантно ставиться до підкупу на виборах.
Саме суспільство має переглянути цей момент, бо від цього залежатиме й усе інше: робота правоохоронних органів, судів.
А спонукати, підштовхнути виборців до цього може законодавець шляхом ухвалення нового виборчого закону, запровадження новітніх практик у виборчому процесі, які є в інших державах світу. Це дуже важливо для нас, ми рано чи пізно до цього прийдемо.
Іноді запитують, навіщо змінювати виборчу систему, адже у США, Великобританії, Франції, Канаді чиста мажоритарна система. Давайте не забувати про той чинник, що ще 150 років тому у Великобританії вже існувала мажоритарна система, яка відтоді не змінювалася, і там теж був підкуп виборців, спосіб поділу округів на користь окремо взятих кандидатів. Але в України немає 150 років, щоб дійти до стану нинішньої Великобританії.
Нагадаємо, новий гібридний сценарій: розкрито план Путіна щодо повернення України під контроль Росії.
Як писала Politeka, рейтинг Путіна продовжує кришитися: цифри вражають.
Також Politeka писала, що до ворожки ходити не треба: розкрито головний інтерес Кремля на виборах в Україні.
