Наглядові ради державних компаній в Україні виявилися значно менш ефективними, ніж очікувалося. Причина – в незбалансованості їхніх повноважень та відповідальності.
Про це в авторській колонці у виданні MINTRANS пише голова парламентського підкомітету з питань залізничного транспорту Олександр Скічко.
«Чинне законодавство дозволяє членам наглядових рад безпосередньо втручатись в господарську діяльність компаній (чого немає, наприклад, в переважній більшості країн ЄС); «незалежність» членів наглядових рад ними самими сприймається як самоправство; вплив уряду на Наглядові Ради обмежений правом звільнення їх членів, проте жодних критеріїв для оцінки їхньої діяльності, законодавством не передбачено», – зауважує нардеп.
Наглядові ради державних компаній – необхідний інструмент для того, щоб захистити державну власність від сваволі чиновників. Але неправильне регулювання їхньої діяльності, на думку Олександра Скічка, призводить навпаки до великих втрат, про що свідчать, наприклад, результати роботи «Укрзалізниці».
«Починаючи з 2015 році не вирішується доля кредиту, отриманого від російського банку в сумі 200 млн доларів США під 12% річних! Наразі ефективна ставка 8%, і є можливість перекредитуватись під більш низький відсоток чи реструктуризувати його. Але для цього потрібно рішення Наглядової Ради. Економія дасть щонайменше $8 млн на рік, а це $40 млн за п’ять років. Що таке $40 млн доларів для «УЗ»? Це або 40 нових пасажирських вагонів, або майже 1200 вантажних напіввагонів», – пише Скічко.
Також, за його словами, Наглядова рада УЗ на два з половиною роки загальмувала використання кредиту на електрифікацію залізничних шляхів, не спромоглася узгодити закупівлю 205 електровозів і понад пів року не могла призначити нове правління. У підсумку, фактично некерована протягом 6 місяців «Укрзалізниця» завершує рік зі збитками 12-14 мільярдів гривень.
Такі показники, за словами Олександра Скічка, абсолютно несумісні з надвисокою винагородою – навіть вищою, ніж в ЄС, яку отримують за свою роботу члени Наглядової ради «УЗ»: «У середньому, рівень щомісячної винагороди у голови Наглядової Ради «УЗ» за останні два роки склав 690 тис. грн. (23 тис. євро). А голова Наглядової Ради Deutsche Bahn отримував 8,75 тис. євро на місяць».
Нормативну базу, яка регулює діяльність Наглядових Рад потрібно невідкладно змінювати – стверджує Олександр Скічко. Насамперед, нове законодавство, на його думку, має чітко визначити кваліфікаційні вимоги до членів наглядових рад, їхні повноваження та обов’язки, підходи до оцінки їхньої діяльності, умови та види санкцій за невиконання наглядовими радами своїх обов’язків. Щомісячна винагорода членів наглядових рад, вважає нардеп, має бути прямо залежною від показників діяльності компаній і не перевищувати встановленої законом межі.
