Україна втратить можливість експлуатувати 11 вугільних енергоблоків теплоелектростанцій з 1 січня 2023 року через невиконання Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок (НПСВ), оскільки для екологічної модернізації цих потужностей немає джерела фінансування.
Про це 23 березня повідомив Сергій Колесніков, член дирекції ПАТ «Центренерго», в рамках онлайн дискусії «Проходження осінньо-зимового періоду 2020/21. Висновки та рекомендації», організованої Energy Club.
«У нас в енергетиці є одна з глобальних проблем – це скорочення викидів в рамках плану скорочення викидів (НПСВ), тобто виконання Директиви ЄС 2010/75. При вступі в Європейський союз, наша країна взяла на себе зобов’язання по якості димових газів, їх очищенню. І тому на сьогодні це дуже складне та напружене питання. Адже після 2022р, у нас 11 вугільних енергоблоків по всім ГК ТЕС, з них ще 2 блоки по ТЕЦ, будуть нелігитимно працювати з 1 січня 2023р, якщо не будуть виконані заходи з пилеочищення, сіркоочищення, і далі там до 2023р – азотоочищення», - сказав Колесніков.
При цьому член дирекції також додав, що в минулій моделі ринку механізм фінансування для модернізації станції був, а наразі шляхи фінансування для виконання плану відсутні.
«Якщо в старому ринку був інструмент фінансування – це інвестнадбавка, за рахунок якої всі станції України, наскільки вони могли, провидили екомодернізацію. Сьогодні такої складової немає, джерела фінансування немає, і подальшому її не видно. І через рік, це буде дуже нагальне питання, і тоді нам прийдеться рахувати які ж потужності для покриття періоду ОЗП використати, і де їх узяти», - додав він.
Раніше прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Нацплан щодо скорочення викидів був затверджений попередніми урядами без економічного обґрунтування та розрахунків, тому екомодернізація енергопідприємств має початися з 2023 року. Зі свого боку заступник міністра енергетики Максим Немчинов заявив про необхідність якнайшвидше визначитись з джерелами фінансування заходів Нацплану щодо скорочення викидів. В протилежному випадку Україна матиме ще більший дефіцит електроенергії в системі вже наступного року, адже доведеться вимикати енергоблоки, якщо на них не буде встановлене дороговартісне очисне обладнання. А втрата такого обсягу теплової генерацій – це пряма загроза енергетичній безпеці країни.
За підрахунками Міністерства енергетики на екологізацію енергетичної сфери потрібно понад 4,1 млрд євро.
Зі свого боку народний депутат, член парламентського комітету з питань екологічної політики та природокористування Леся Василенко наголосила, що виконання Нацплану зі скорочення викидів необхідно починати з найбільш реалістичних заходів щодо екомодернізацій. Депутатка зареєструвала постанову, де закликає уряд як найшвидше розробити механізми фінансування заходів Національного плану з скорочення викидів.
