— Ти знав, що Іванов — амбідекстр?
— Хто-хто?
— Іванов.
Як же дратують ці цифри і статистика. Тільки повіриш, що жити стало краще, а тут на тобі.
Лікар прийшов додому втомлений після чергування, ліг на диван і захропів. Підходить дружина, штовхає його:
—Нумо припиняй хропіти, набрид!
— Якщо набрид, йди спати до себе на пост!
Ранок… Чоловік дружині:
— Люба, зроби мені цей… ну як його… ну цей.
— Добре, коханий!
Через деякий час задоволений чоловік:
— Та й фіг із нею, з цією кавою!
— Ех, коли ж придумають такі пігулки, щоб дав дітям – і вони вчасно лягли спати.
— Давно вже придумали. Тільки слово “пізд*лі” ти вимовляєш з двома помилками.
— Ми, як мученики, потрапимо в рай!
— Пане Президенте, а є у вас інші пропозиції щодо підвищення рівня життя?
На старості час летить так швидко, що здається, що тільки і робиш, що наряджаєш новорічну ялинку, розбираєш новорічну ялинку.
— Я тебе наскрізь бачу, знову заначку під устілку сховав. А ну віддавай!
— Не можу. Це гроші не мої, а Степана.
— А що ж він сам у себе їх не тримає?
— А він мої зберігає…
Чоловік дав мені візитку: “Віталій Мусохранський”… Скажіть, ви ж прізвище теж не з першого разу правильно зрозуміли?
Путін якось заявив, що російські громадяни “готові віддати життя за Вітчизну”. І люди, як свідомі громадяни, вже приготувалися. Тепер у них є довгий список людей, чиє життя вони готові віддати за Батьківщину. І вони впевнені, що Вітчизні від цього полегшає.
Пожежник розповідає: “Я людина не боязка, але коли біля самої пики полум’я, іскри, дим — мені все ж таки страшно. Ось тому я і не курю”.
Три золотих правила спілкування:
1. Думай, що говориш.
2. Не говори того, чого не думаєш.
3. Не все, що думаєш, говори.
Нагадаємо, Захарову висміяли через кущ глоду: аптекарського вже не вистачає.
Як писала Politekа, «бабуля» Валерія роздяглася і показала непристойне фото: вже нічим зачепити.
Також Politeka повідомляла, що Царьов жорстко оконфузився з іконами: алкоголізм не лікується.