У Києві ситуацію з комунальними боргами до суду в основному не доводять

Так стверджує радник заступника голови КМДА Петра Пантелєєва Юлія Грамотна.

Мільярдні борги і непідйомні тарифи: як українці потрапляють в кабалу

За словами чиновниці, на її пам’яті немає прикладів арешту майна киян через комунальні борги.

“Політика міста спрямована на те, щоб працювати з кожним випадком окремо. Потрібно зрозуміти, чому людина не платить. Буває, що сім’я виїхала на дачу і три місяці не платить, а є ситуації, коли це принципова позиція і люди роками не платять”, – каже Грамотна.

Замість цього в столиці практикуються “стовпи ганьби”. Список квартир із заборгованостями вивішують в під’їздах, при вході в будинок.

Але найбільшим покаранням, яке загрожує боржникам, це витягнути його з комунальної послуги. Справа в тому, що технічної можливості відключити від водопостачання тільки частина квартир немає. Будинок, де не платить більшість, ризикує залишитися без благ цивілізації.

Крім того, парламент вже ухвалив в першому читанні нову редакцію закону “Про житлово-комунальні послуги” (ЖКП). Якщо документ проголосують у другому читанні і в цілому, боржникам доведеться платити пеню за кожен день прострочення платежів. “Штраф” буде нараховуватися з 20 числа, за кожен день плюс 0,1% від суми заборгованості. При цьому, як пояснила один із співавторів законопроекту Олена Бабак, загальна сума пені не повинна перевищувати 100% від суми заборгованості.

Нагадаємо, Сукупна заборгованість українців за комунальні послуги досягла 27,6 мільярда гривень. А, як повідомили в «Київенерго», сумарна заборгованість жителів столиці становить 484,2 млн гривень.

Як писала раніше Politeka, Верховна Рада в першому читанні ухвалила закон «Про житлово-комунальні послуги», документ чекає другого читання та голосування за основу. Нова редакція закону описує вимоги і права ОСББ, споживачів і постачальників послуг.

За матеріалами “Сегодня”