Угорщина свідомо замовчує нелюдські знущання над українцями 

Про це завив журналіст Олександр Гаврош.

Він зазначає, що знущання мали місце в трудових таборах в 1939-1944 роках.

“Загальновідомо, що за часів угорської окупації 1939-1944 років загинуло від репресій близько ста тисяч закарпатців (кожен шостий житель краю). Однак майже нічого не говориться про ще один вид репресій – трудові табори, які угорська влада почала створювати ще в 1939 році” , – пише Гаврош.

На Закарпатті в трудові табори не забирали представників привілейованих націй (угорців і німців), а тільки людей “другого сорту” – з числа українського, єврейського, румунського, словацького, циганського населення.

Популярні новини зараз

Підросла дочка Пугачової і Галкіна викликала фурор в мережі одним кадром: «Копія матуся, така ж…»

Потап при всіх "відчитав" екс-дружину Ірину Горову за зовнішній вигляд: "Я попереджав..."

Тіло дитини знайшли в петлі на Київщині: залишив послання в чаті з однокласниками

Четвертокласниця вціліла після стрілянини в школі Казані та розповіла про пережите: "На обличчі була..."

"Закрила собою дитину": 27-річна вчителька стала жертвою трагедії в Казані, останні фото дівчини

Показати ще

“Тільки навесні 1942 року із Закарпаття відправили на примусові роботи в глиб Угорщини понад 14 000 чоловік. За післявоєнним підрахунками спеціальної комісії Закарпатської області, окупаційна влада забрала у трудові табори Угорщини та Німеччини близько 71 000 закарпатців, застосувавши етнічний критерій. Важко працюючи під жорстоким контролем військових і жандармів в холод і спеку, вони, напівголодні, змушені були виконувати доведені норми під загрозою нещадного покарання “, – нагадав журналіст.

Показання українців були зібрані в книзі “В рабстві: усні історії примусових робітників із Закарпаття 1939-1944 років”, яку підготували відомі історики.

“Уявіть собі, на вулиці зима, мороз, солдати в шинелях, рукавицях, шапках, а ми в сорочках, потертих штанях, напівголі, сині, з лопатами в руках… Померти хотілося якомога швидше. Щоночі з бараків виносили трупи тих, хто не витримав умов. Я мріяв приєднатися до їх числа, але перед тим хоч поїсти досхочу”, – повідомив він.

“Немов худобу, в віжки запрягали людей і змушували тягти ліс, каміння, побутові матеріали”, – розповів Юрій Берега з села Келечин.

“У разі непокори проводили “десяткування”, тобто кожного десятого розстрілювали. За виконання норми отримували 400 грамів хліба на день”, – розповідав Петро Гаврилко з Буштина.

Юрій Куруц з Дубрівки згадав про повішених втікачів в гуцульському одязі, на яких змушений був дивитися весь табір як на попередження.

Автори книги відзначили, що в сучасній угорській історіографії свідомо обходять незручні факти з минулого Угорщини, куди в роки Другої світової війни входило Закарпаття.

Нагадаємо, плани Міноборони відновити військову частину в Берегово на Закарпатті не сподобалися Венгріі. Про це заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто.

Міністра нібито турбує намір української армії розмістити батальйон чисельністю близько 800 осіб в Берегово. Місто має найвищу частку угорців серед населення.

Раніше Генеральне консульство Угорщини радило своїм громадянам не відвідувати Закарпатті.

Причину ради дипломати виклали так: “У зв’язку з делікатною політичною ситуацією і ситуацією з громадською безпекою, щоб уникнути будь-яких провокацій”.

За матеріалами “Радіо Свобода