Польські політики заговорили про нові суперечності з Україною

Чиновники з сусідньої країни почали використовувати скандальні поправки до “антибандерівського” закону про Інститут національної пам’яті для тиску на українські організації.

Про це пишуть польські ЗМІ.

Зокрема, воєвода Любліна Пшемислав Чарнек знайшов сильний аргумент проти України.

“Парламент Польщі фактично вклав йому в руки антиукраїнську зброю, прийнявши поправки в закон, в яких говорилося про жертви українських націоналістів”, – повідомляють ЗМІ.

Популярні новини зараз

Віддати росії шматок України: Зеленський поставив на місце прихильників "поступок путіну"

"Я дико скучив": Дантес після розлучення з Дорофєєвою зізнався в коханні відомій красуні

"Ми відстаємо": ситуація на фронті вкрай важка, експерт розкрив подробиці

"За "мир" і переговори": у Європі сформувався пропутінський блок для тиску на Україну

Тіла сім'ї з дитиною знайдені в Одесі: у поліції розповіли подробиці

Показати ще

Польша, антибандеровский закон

Журналісти критикують зміни в скандальному законі, через які Польща зіпсувала відносини не тільки з Україною, а й іншими країнами, включаючи США і Ізраїль.

Партія “Право і справедливість” хоче нормалізувати відносини, в зв’язку з чим депутати внесли зміни в закон, видаливши з нього пункт про тюремні терміни для тих, хто говорить про відповідальність поляків чи польської держави за злочини Третього рейху. Однак пропозицію опозиції виключити і пункти про жертви українських націоналістів парламент вирішив відхилити.

“Виявилося, українці для нас не настільки важливі”, – зазначають ЗМІ.

Бандера, Польша

Чарнек завдяки суперечливому закону публічно засудив лідера “Українського товариства” Гжегожа Купріановіча і звинуватив його в антипольській діяльності.

Свої звинувачення він аргументував тим, що лідер української організації брав участь в урочистих заходах, присвячених пам’яті загиблих українців від рук “Армії Крайової” в Сагрині. У підсумку справа дійшла до скарги в прокуратуру.

Чиновник заявив, що Купріановіч намагався зрівняти трагедію на Волині з “кількома сотнями цивільних українців, які загинули в Сагрині 10 березня 1944 року”.

Навіть журналісти називають дії Чарнека прикладом політичного авантюризму. При цьому сам чиновник вважає, що “виконав борг поляка”.

Понад сто загиблих: у Миколаєві масова бійня з депутатами, перші подробиці трагедії

Нагадаємо, відносини між Україною і Польщею продовжують залишатися вкрай напруженими. Конфлікт між двома державами перейшов на рівень президентів.

Як повідомили ЗМІ з посиланням на джерела в дипломатичних колах, український і польський президенти не змогли домовитися щодо спільного Дня пам’яті жертв Волинської трагедії і поїхали окремо.

Нагадаємо також, що президент Польщі висунув нахабну вимогу Україні.

Як повідомляла Politeka, влада “ефектно” виселяє студентів в Польщу.

Джерело: Gazeta Wyborcza