Про ефективність протесту

Владимир Цыбулько
Хочу нагадати, що у нас на Сході – агресія Росії. В нашій ситуації будь-які протести, які виходять за межі Конституції, дуже нагадують повстання арсенальців проти українського уряду в 1918 році.

Важливо, щоб протести раціональні та з розумною метою не перешкоджали обороні, стійкості держави. Це важливий принцип, бо коли інтереси агресора раптом починають збігатися з інтересами мітингувальників, це трохи дивна ситуація. Можна сказати, навіть неприпустима.

Те, що протестувальники обмежились кількома гаслами – зміна виборчого законодавства, зняття недоторканності та Антикорупційний суд, – це сегмент внутрішньополітичних розбірок. Це протистояння одного крила політичного класу з іншим. Це не дуже зачіпає інтереси простої людини.

Про корисні державні інструменти

Антикорупційний суд стосується вищої лігі корупціонерів.

Назар Приходько про ультиматум президенту, територію совісті та руку Кремля

Що ефективніше: електронне урядування чи антикорупційний суд? Я вважаю, що ефективнішим є мінімізація впливу фізичної особи, бюрократа, чиновника на процеси.

Тобто електронне урядування, закупівля через ProZorro, хоча і там з’явились елементи шахрайства.

Система ProZorro і електронне урядування охоплюють сотні тисяч людей. Антикорупційний блок, починаючи з НАБУ, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і Антикорупційного суду, стосується елітарної групи корупціонерів.


Питання контролю над державними фінансами, прозорості їхнього обігу і підзвітності – це значно ефективніше, ніж створення нових силових структур.


Про суди

Минуло півтора року з моменту реформи Верховного суду. За цей час його ще не сформовано.

Повірте, до створення Антикорупційного суду простіше зробити палату, наприклад, у рамках Кримінальної палати Верховного суду, яка займалася б винятково корупційними питаннями. Бо на створення, якісний конкурс, відбір, консультації з громадськістю нам потрібно буде мінімум 1,5-2 роки.

За цей період можна від товстої корови лишити скелет. Це благий намір, але якщо не буде підпалати в рамках Кримінальної палати, то хаос із доведенням корупційних справ до вироків триватиме.

Про якість парламенту

Протести під Радою дуже мобілізують депутатський корпус. Він починає рухатись – починає працювати інстинкт самозбереження.

Роман Бочкала про загрози НАБУ, Bentley Омеляна та агресивні протести

Восьме скликання ВР є настільки ж революційним, як і перше скликання, яке проголосило незалежність. Цю Раду можна критикувати, можна на неї тиснути, але без зміни виборчого законодавства іншої якості депутатського корпусу ми не отримаємо.

Є наступне питання. Серед законопроектів, які пропонують, є, наприклад, система з регіональними списками. Які регіональні списки, якщо в нас 7% території окуповано? У нас буде недоукомплектована Верховна Рада. Треба ухвалювати таку пропорційну систему, яка б гарантовано заповнила весь комплект Ради.

Питання недоторканності – гіперболізована проблема. На сьогодні вона стосується лише 423 політиків – народних депутатів.


Гарно підготовлена вулиця з правильними гаслами дуже стимулює політичний клас до активності. Інакше йде заглиблення у внутрішні війни, які державі нічого доброго не дають.


Про справжні мотиви протестів

Головний мотив виходу на вулицю тепер зовсім не пов’язаний зі зміною виборчого законодавства або депутатської недоторканності. Справжній мотив – початок стратегічного планування президентської кампанії.

Ставки дуже високі. Оскільки виконавча влада зосереджена в руках прем’єра, і це значно більше влади, ніж у руках президента.

Основний мотив оцих протестних акції – вивчити електоральний ґрунт на предмет виведення в другий тур якоїсь ваговитої політичної фігури.

Тимошенко спить і бачить себе в другому турі. Олег Ляшко почав атакувати Тимошенко. У них невеликий розрив, і за міграції електорату Тимошенко Ляшко може набрати непогані голоси. Якщо ставка зробиться на однорідні регіони з «Батьківщиною» – Центральна, Західна Україна, сільський і містечковий електорат, який схильний мігрувати.

Про другий тур, Коломойського і реванш

Вихід у другий тур передбачає створення широкого фронту, а особливо – перегрупування між першим і другим туром. Зазвичай таке перегрупування приносить перемогу другому антивладному кандидату. Через що й ведеться така гра.

Телетайп: чи боїться президент антикорупційного майдану?

За цим протестом проглядається тінь Ігоря Коломойського. Напередодні протестів він зустрівся з паном Онищенком, який напряму пов’язаний із «Батьківщиною» і Тимошенко в газових оборудках. Можна сказати, що нинішній протест – це спроба створити ширший фронт на користь Тимошенко для виведення її в другий тур.

У Коломойського є інтерес поборотись за представництво своїх людей у парламенті, за розстановку своїх людей у виконавчій владі. За правильного розкладання яєць у кошики цього можна буде досягти. До речі, він завжди так грав: співпрацював із кількома силами, кооптував у списки своїх людей, а потім ці люди, перебуваючи в різних фракціях, були недекларованою фракцією Коломойського.

Судячи з економічних втрат Коломойського, він спробує реваншувати. Його інтерес у цьому проглядається найбільше.

Із другого боку, є інтерес «Опоблоку», залишків Партії регіонів. Вони мають непогані регіональні представництва. Хай там як вони мімікрують під партію «Наш край» чи щось ще. Але є питання, чи з’явиться в тих регіонах запит на певний реванш. Бо поки що виборець на канонічних територіях регіоналів дещо деморалізований, дезорієнтований і шукає нові образи.


Зараз іще є певний період часу для того, щоб почалась більша поляризація, активніше перегрупування сил. Справжнім приводом для цього буде завершення адміністративної реформи.


От сформуються територіальні громади – і буде більш чітко видно, яка кількість цих громад буде жорстко підтримувати Петра Порошенка і владу. Бо частина цих громад успішно розвивається і боїться, що прийде хтось, хто змінить правила гри.

Тому можна сказати, що завершення адміністративної реформи і перше півріччя наступного року повністю змінять правила гри і для виборчої системи. Адже вплив і вага лідерів місцевих громад будуть значно вищими, ніж райадміністрацій, поліції. Бо був час, коли міліція на місцях була найефективнішим політтехнологом.