– 22 листопада президент Петро Порошенко фактично дав старт судовій реформі та підписав закон «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». Як ви вважаєте, наскільки ці зміни полегшать життя людей?
Що таке судова реформа сьогодні? Це якесь абстрактне поняття. На жаль, немає якоїсь чіткої і єдиної ідеології. Є одні політичні сили, які намагаються в цій реформі врахувати власні інтереси, відповідно, інші політичні сили – інші інтереси. Зазвичай через це страждають прості громадяни. Дуже хотілося б, щоб між судовою гілкою влади і громадянами було налагоджено такий зв’язок, щоб люди довіряли судовій владі, а судова влада могла б виправдати цю довіру.
Безумовний плюс судової реформи в тому, що створено, і вже скоро почне працювати новий Верховний суд. У цьому суді четвертина суддів новопризначені – це вчені, юристи, а не колишні судді. Тобто говорити про оновлення судової системи сьогодні вже можемо впевнено. Туди потрапило дуже багато гідних і грамотних юристів. Сподіваюся, що вони дійсно не підведуть, виправдають як мінімум довіру юридичної спільноти.
Хоча мінусів в судовій реформі поки що більше. Є проблема з доступом до правосуддя, є моменти, які, можливо, будуть суперечити ст. 6 Конвенції про захист прав людини, яка забезпечує кожному громадянинові доступ до правосуддя. Це проявляється в тому, що відтепер тільки адвокати зможуть представляти інтереси тієї чи іншої особи в суді. Уже не буде такої можливості як раніше: можна було дати доручення юристу або самому представити свої інтереси. Тепер тільки адвокат, який має свідоцтво, може подавати позов і представляти інтереси особи. Очевидно, як судді мені це дуже цікаво і вигідно, тому що швидше можна знайти компроміс, адже говориш з фахівцем однією мовою – юридичною. Але, з іншого боку, я чудово розумію, що люди з зарплатами нижче мінімальної не зможуть елементарно дозволити собі хорошого адвоката.
– Будуть державні юристи, які зможуть допомагати?
– Безумовно, це передбачено законом.
Іван Крулько про головну інтригу президентських виборів та мажоритарників-корупціонерів– Напевно, до них буде велика черга, і розгляд справ затягуватиметься.
– Такі адвокати – це, як правило, початківці, у яких ще мало досвіду. Чи зможуть вони гідно і професійно представити інтереси своїх підопічних в суді? Поки що це питання.
– У кожному місті щось зміниться? Скільки буде судів?
– Є суперечливий момент, який зараз бурхливо обговорює суддівське співтовариство – це питання укрупнення судів. Планується провести укрупнення судів шляхом ліквідації деяких. Можливо, будуть скорочення штату працівників. Але, знову ж таки, будуть ліквідовані ті суди, які знаходяться десь в районах, в глибинках. Вони і так не отримують необхідного фінансування, у них там на весь суд буває один або два судді. Якщо вони заберуть у людей цей суд, і людина, скажімо, з села повинна буде їхати в найближче велике місто, це, як мінімум, ускладнить процедуру захисту її порушених прав.
– Проблема ще в тому, що люди не довіряють багато в чому суду, тому що він корумпований. Не можна говорити, що всі судді корумповані, але моменти з хабарами присутні. Як реформа дозволить це змінити?
– На ваш погляд, який відсоток суддів корумпований? Вважаю, що проводити такі соцопитування, вивчати цю проблему потрібно тільки з тими людьми, хто хоч раз у своєму житті звертався до суду або якось до нього був причетний. Більшість населення не була в суді. Коли їх опитують, чи довіряєте ви суду, чи вважаєте ви, що він корумпований, люди посилаються на думки сусідів, ЗМІ, скандальні затримання. У більшості людей формується уявлення про тотальну корумпованість судів. Хочу вас запевнити, що це категорично неправильно, не відповідає дійсності. Було проведено новіший і правильніший розрахунок. Опитували тільки людей, які виходили з судів: «Скажіть, ви задоволені процесом? Ви вважаєте, що там десь була корупційна складова? Ви змогли захистити свої права?» Переважна більшість людей, які виходили з процесу, були задоволені незалежно від того, на чию сторону прийняли рішення.
– Але ми ж бачимо, що мажори, які збивають людей, отримують умовні покарання або взагалі їдуть за кордон. Їх не ловлять. Те ж стосується депутатів. Нам показують, що їх ловлять на хабарах, але вони залишаються у Верховній Раді, тому що суд не визнав докази вагомими. Ми бачимо, що відбувається на верхівці, тому довіри немає.
– Є законодавчий орган, який приймає закони. Суд – це орган, який може тільки застосовувати їх. Якщо закон дозволяє те чи інше порушення, то суд може, вивчивши матеріали справи, прийняти рішення тільки в межах закону. Якщо суд приймає рішення, повірте, він ніколи не переступає через закон і на чорне не говорить біле. Це неможливо. Закон прописаний так, що, безумовно, є такі нюанси, де суд може якось маніпулювати. Допускаю, що таке може бути. Наприклад, якщо в законі чітко прописано, що, припустимо, якщо ви проїжджаєте на червоне світло, ви повинні заплатити штраф 500 грн, то стягнути з людини 200 або 1000 грн не можна. Якщо ж в законі прописано, що в разі проїзду на червоне світло штраф буде від 500 до 1000 грн, тут вже можливі якісь варіації. Якщо закон буде прописаний інакше, то суд буде його трактувати і застосовувати теж іншим чином.
Віктор Чумак про ігри НАЗК у незалежність та війну антикорупціонерів– Суддя – це все-таки людський фактор.
– Більшість сторін вважають, що суд керується винятково людським фактором. Не раз перед засіданням підходили сторони і питали у секретаря: «Скажіть, як у судді сьогодні настрій?» Тобто вони, напевно, припускали, що рішення прийматимуть на підставі його настрою, а не на підставі закону. Людський фактор теж трактується людьми абсолютно по-своєму.
– Зараз говорять про те, що всі суди в Україні залежать від влади, і що НАБУ і НАЗК не можуть далі ефективно працювати, якщо не буде Антикорупційного суду, який повинен бути абсолютно незалежним.
– Не бачу гострої необхідності в створенні будь-яких додаткових органів, окрім тих, які існують на сьогодні. У тому числі й антикорупційних. Не можна вирішити проблему створенням додаткових органів, їхніх філій або інституцій. Влада повинна зосередитися на скороченні таких органів і концентрації тих чи інших повноважень у якихось одних органів, які будуть зрозумілі громадянам. Нині є якесь протистояння між НАЗК і НАБУ. Створення Антикорупційного суду не вирішить цю проблему сутнісно. Будуть додаткові суперечності. Кожен намагатиметься якусь частину повноважень перетягнути на свою сторону.
