Про це він розповів у своєму блозі.
«Насамперед гроші. Крім цього, Венесуела, Іран та схожі точки. Венесуела, Іран – ключові китайські партнери, які не російські. Туди йшла нафта. І Китай досі відчуває слабкість у частині армії. Саме тому у Венесуелі робилася ставка на кубинців, а в Ірані – на росіян. Вони там основна, скажімо так, експертна частина утримання каркасу та режиму безпеки у цих країнах», – розмірковує Руслан Бортник.
За його словами, Сі Цзіньпін ще не впевнений у своїх силах, тим паче, що китайська армія не має бойового досвіду, вона навіть у миротворчих навчаннях практично не брала участі, у місіях не брала участі чи дуже рідко. Тому, констатує експерт, поки що може йти хіба що економічний обмін та обмін у сфері зон впливу.
«Але я не думаю, що елементом розміну можуть бути росія чи Україна сьогодні. Занадто складний, занадто дорогий, занадто важкий конфлікт, і ціна за його обмін занадто велика, щоб Китай і США зараз домовилися. Але потенційно не можна виключити сценарій, за якого дійсно Трамп, Сі Цзіньпін і путін спробують розділити сфери впливу у світі», – пояснює Руслан Бортник.
З іншого боку, зазначає експерт, його колега нещодавно приїхав із Білого дому та повідомив, що адміністрація Трампа все менше мислить категоріями сфер впливу, а більше – тактичними рішеннями. Як він пояснює, США посилюються в економічному, політичному та військовому планах, тому початкове прагнення при приході Трампа до балансування вивітрюється, сам президент США більш схильний домовлятися про тактичні кроки, але не про щось велике.
Як повідомляла Politeka, Мусієнко заявив, що Фінляндія ставить під сумнів статтю 5 НАТО.
Також Politeka писала, що Себастьянович розповів, як досягти верховенства права в Україні: досвід Гватемали.
