Швидкісні радянські підводні ракети «Шквал», незважаючи на недоліки, все ж представляють серйозну загрозу для сил США і НАТО

Про це в статті для The National Interest пише фахівець у сфері оборони і нацбезпеки Кайл Мізокамі, який також публікується у Diplomat, Foreign Policy і Daily Beast, передає Politeka.

За його словами, головна перевага «Шквалу» – колосальна швидкість. Ці ракети були розроблені ще в СРСР, а масове виробництво почалося в 1978 році. Головною ж причиною їх створення послужило протистояння з США – холодна війна, в рамках якої Москва і Вашингтон боролися за морське панування.

Як Росія, Іран і Туреччина змовились по Сирії «на трьох»

«Шквал» був практично невідомий до кінця холодної війни, і став відомий лише в середині 1990-х років. Працюючи на ракетному двигуні, він був здатний розвинути вражаючу швидкість до 200 вузлів на годину. Але в світі, де фізика не дозволяє більшості кораблів і підводної зброї рухатися швидше 50 вузлів, як же російські інженери зробити такий прорив у швидкості?», – задається питанням Мізокамі.

Експерт пояснює, що замість тих же гвинтів у торпеді використовується ракетний двигун, а проблему опору у воді в СРСР вирішили її випаровуванням.

«Шквал» вирішує цю проблему шляхом відведення гарячого вихлопу ракетного двигуна з носа, який перетворює воду перед ним на пару. Разом з тим, як торпеда рухається вперед, вона продовжує випаровувати воду, створюючи міхур газу», – пише він, зазначаючи, що таким чином досягається швидкість 200 вузлів.

Водночас, продовжив експерт, цей газовий міхур здійснює багато шуму, який будь-який підводний човен може швидко засікти, але з іншого боку, висока швидкість торпеди не завжди дає можливість прийняти відповідне рішення.

Ще одним недоліком «Шквалу» Мізокамі назвав неможливість використовувати традиційні системи наведення, оскільки газовий міхур і ракетний двигун глушать вбудовані активні і пасивні системи гідроакустичного наведення. Компромісним рішенням стало прибуття торпеди до району, де знаходиться ціль, далі вона сповільнюється для пошуку мішені.

У США з 1997 року працюють над такими суперкавітируючими торпедами, вирішивши модернізувати підводну зброю старих підводних човнів Mark 48. Тим часом, завдання ВМФ поставив собі «крутіші» – поворот, ідентифікацію та самонаведення за програмними цілями. Поки ж російські «Шквали» залишаються єдиними такими в світі, не рахуючи проданих торпед Ірану.