Наскільки нагальним є питання легалізації права володіння зброєю в умовах недовіри до правоохоронних органів та розгулу криміналітету, скільки зброї в Україні нелегально, звідки вона береться та чому українці почуваються незахищеними, розповів гість Politeka Online Георгій Учайкін, голова Української асоціації власників зброї
Щодо нещодавньої стрілянини в Харкові
Ми свого часу намагалися пояснити керівництву МВС та взагалі всім, що перероблена зброя так само небезпечна. Вкотре переконалися. Свого часу, за нашими підрахунками, в Україні було продано близько 400 тис. стартових пістолетів “Зоракі”, саме тих, які в подальшому можуть переробити. Це за період із 2005 по 2010-2011 р. Їх продавали вільно, ледь не в кожному ларьку можна було придбати собі такий стартовий пістолет. Потім шляхом нескладних маніпуляцій їх переробляли. Ми побачили, як вони можуть працювати. У них, звісно, не такий ресурс, як у бойових стволів, але завдати певних ушкоджень вони здатні.
Це теж частина незареєстрованої зброї, яка гуляє сьогодні країною та, на превеликий жаль, стріляє щодня.
Тобто ми вкотре переконалися, що всі ті, хто має злочинні наміри, давно всі питання вирішили: або придбали зброю на чорному ринку, або переробили зі стартової, травматичної тощо. Для них питання узгодження своїх дій із суспільством та законодавством не стоїть. Страждають винятково законослухняні громадяни, які десятиріччями очікують, коли ж буде ухвалено закон, який дозволить і їм мати зброю.
Щодо наявної статистики
Це була не статистика, а фрагмент статистики, яка ніде не відображається точково. Загалом, коли ми говоримо про обіг необлікованої зброї, про так званий чорний ринок, можна спиратися лише на одні статистичні дані. Їх у світі більше не існує. Є швейцарська компанія Small Arms Survey, яка десятиріччями моніторить ситуацію зі стрілецькою зброєю в усіх країнах світу. Україна так само підпадає під їхній моніторинг. Щодо України перший звіт вони робили у 2007 році, а останній у 2017. Вони задекларували, що у нас усієї зброї: і облікованої, і чорної, – 4 млн 400 тис. одиниць.
Порядок цифр зрозумілий: це не сотні, а мільйони одиниць незареєстрованої зброї, яку використовують злочинці, завдаючи такої шкоди.
Офіційно поліція нещодавно звітувала на запит одного видання, що близько 900 тис. одиниць, але вони не згадали там травматичну зброю, якої понад 300 тис. одиниць, нагородну, якої близько 50 тис. Тобто, за їхніми оцінками, приблизно виходить біля мільйона, за нашими підрахунками – близько 2,5 мільйонів. Але це важко довести, бо ми знаємо, чим аргументувати, а вони постійно намагаються робити вигляд, що нашої аргументації не існує.
Щодо походження такої великої кількості незареєстрованої зброї
Україна славетна своїми зброярськими традиціями. Не забувайте, що у нас із часів Другої світової, коли Україною прокотилася війна в один і в другий бік, залишилося багато зброї. Не повірите: досі використовують зброю 1940-х років. Причому не лише ту, яку було знайдено або приховано під час війни.
У нас величезна проблема з обліком зброї, яка залишилася нам у спадок від СРСР.
Згадаймо ленд-ліз, який був із боку США, завдяки якому сюди потрапила величезна кількість американської зброї, яку пізніше почали видавати як нагороди. Наприклад, автомат “Томмі-ган” – пану Яценюку, якомусь сепаратисту з Харкова – “Кольт” 1911. Це та зброя, яка була ще з тих часів. Ця зброя стала необлікованою після розпаду СРСР – усі спритні зброярські бариги почали її продавати за захмарні гроші по всьому світу. Це тривало десятиріччя, доки світова спільнота хоч трохи не втрутилася.
Ми маємо спадок від Радянського Союзу, війни. Не забувайте, що у нас триває війна. У нас величезна неконтрольована ділянка кордону, є трофейна зброя, пограбовані склади, тобто там неабиякий трафік. Війна загострює ці питання. В кожній країні є чорний обіг зброї, немає країни, в якій його немає. Війна ставить під іншим кутом проблему вирішення цього. Неможливо це вирішити адміністративними засобами: підвищити відповідальність, сказати, що так робити не можна тощо. Ні. Треба розуміти, що люди почуваються в небезпеці.
Давайте визначимо об’єктивно, що Україна сьогодні – найнебезпечніше місце в Європі. Вся Україна – яка, з одного боку, потерпає від війни, а з другого – від навали криміналітету.
У нас величезні проблеми, люди відчувають це все. У людей виникає відчуття небезпеки. Як його здолати? Поліції ніхто не вірить. Скільки ми не опитуємо, усі телевізійні канали – максимум 5% довіри до поліції. Людина хоче офіційно придбати зброю для самозахисту – їй не дають. Штучно створюється попит на чорну зброю. Людині розмови керівників міністерств по телебаченню – до одного місця, їй треба захистити себе і свою родину, тому вона йде на чорний ринок. Усе, коло замкнулося.
З одного боку, сформовано попит, із другого – на сході є пропозиція. Той, хто має це контролювати, з цього живе.
Все! Це перетворилося на бізнес-процес. Ми його не зупинимо ніколи, доки не втрутимося на законодавчому рівні, доки не запропонуємо громадянам України в законний спосіб купувати собі зброю для самозахисту. Після навчання людина відповідає за кожен постріл, її точно знайдуть, тому треба думати кілька тисяч разів перед тим, як витягнути пістолет, бо відповідати буде вона. А сьогодні людина застосувала перероблений, скинула, а як його відслідкувати? Ніяк.
Методи стимуляції людей до реєстрації зброї
Треба створювати законодавчі підстави. Після ухвалення нашого законопроекту про цивільну зброю та боєприпаси, який четвертий рік у парламенті, буде надано людям можливість добровільно поставити на облік ту зброю, яку вони придбали в незаконний спосіб. Це стандартна процедура для всіх країн.
Ти можеш позбутися всіх проблем із чинним зброярським законодавством:
- прийди і здай цю зброю;
- здай її на перевірку з метою залишити собі, поставити на облік та закріпити за собою.
За цей час вона пройде порівняльну балістичну експертизу, а ти йди на курси отримувати відповідну ліцензію, потім приходь забирай. Ми виграємо вдвічі: людина повернулася в законодавчий простір, відтепер це відповідальний власник зброї, правоохоронні органи знають, кого висмикнути, якщо з цією зброєю будуть якісь проблеми. Все. Що тут іще вигадувати?
