Доктор Комаровський розповів, що робити батькам, якщо дитина боїться спати та їй сняться кошмари

Нічні страхи у дітей не пропонують ніякої небезпеки для здоров’я дитини. Про це пише український педіатр та автор книг Євген Комаровський.

Як зазначає лікар, нічні страхи часто мають місце в віці трьох-восьми років і в період статевого дозрівання. Їх частота і вираженість багато в чому залежать від психологічної атмосфери в сім’ї і від елементарного здорового глузду батьків.

“Страшні казочки перед сном, телевізійні жахи, розповіді про діда Бабая і про неслухняного хлопчика, якого потягнув злий пес Барбос … Індивідуальна дитяча кімната збільшує ймовірність нічних страхів – разом з батьками спати спокійніше”, – відзначає доктор.

У той же час страхи на етапі відходу до сну (боязнь темряви, тиші, шуму вітру за вікном) вимагають поважного до себе ставлення.

“Ні в якому разі не варто висміювати дитину, може бути, і посидіти поряд, поки не засне. Найважливішим правилом, яке регламентує ставлення батьків до будь-яких дитячих нічних проблем, є максимально можлива доброзичливість”, – наполягає лікар.

Важливий момент: що б не робила дитина уві сні – скрипів зубами, мочився в ліжко, ходив, розмовляв, хропів-сопів, – він цього не робив. Це був не він, думаюча частина дитячих мізків не мала ніякого відношення до всіх вищеописаних процесів.

“Ще раз нагадаю: самі-пресамі фахівці до цих пір не можуть зрозуміти, що таке сон і для чого треба спати. Все, що відбувається уві сні багато в чому залишається таємницею за сімома печатками, і лаяти дитину за мокру постіль, щонайменше, нерозумно” , – підсумував Євген Комаровський.

Відзначимо, вчені з Американської академії медицини вважають, що найкращим способом позбутися кошмарів є їх репетиція.

Аби позбутися кошмарів, потрібно представляти сюжет ймовірного страшного сну в розслабленому і спокійному стані. Зміст сну необхідно міняти до тих пір, поки в сюжеті не залишиться нічого незрозумілого і тривожного. Так порушується асоціація «сон – загроза», знімається тривога і почуття безпорадності.

Цей метод – різновид когнітивної переоцінки, яку часто (свідомо чи ні) застосовують в звичайному житті. Найвідоміший приклад цієї стратегії: на виступі перед великою аудиторією представляти слухачів в нижній білизні.

Нагадаємо, коронавірус вийшов з-під контролю, цілі міста спорожніли в Китаї: кадри не для людей зі слабкими нервами.

Як повідомляла Politeka, нова епідемія обрушилася на Китай, вже тисячі жертв: що відбувається.

Також Politeka писала, що Китай не справляється з коронавірусом, місць в лікарнях не вистачає: кадри відчаю.